На цій мілини на прес конференції 7.8.2015 прямо посередині Дніпра (по щиколотку у воді) про його проблеми розповіли: в.о. глави Держводагентства України Ірина Овчаренко, керівник Держекоінспекції України Андрій Заїка, голова Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко, голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков, директор КП «Плесо» Денис Пікалов, представники Агентства рибного господарства України, народні депутати України та депутати Київради, експерти Національної екологічної Ради України, «жителі річки» члени Водно-моторного Клубу «Видубецький».

Воістину відбулося унікальне видовище - чиновники, підкотивши штани і піднявши спідниці, щоб не замочити, прямо посередині Дніпра розповіли про своє бачення вирішення проблем Дніпра. Громадські організації, які організували такі «водні процедури» добилися своєї мети. Адже це одне розмахуючи руками на березі намагатися продемонструвати, на що перетворюється Дніпро, інша справа «помацати» проблему власними руками.

Організаторами даного заходу виступили: Всеукраїнська екологічна Ліга, Асоціація рибалок України і Водно-спортивний Клуб «Видубецький»

Після прес конференції представникам ЗМІ показали ряд земснарядів, які протиправно добувають пісок в столичній акваторії.

- Нижче Південного моста в столичній акваторії сьогодні незаконно працюють близько десятка земснарядів, - каже голова Водно-моторного Клубу «Видубецький» Володимир Стріла - У середньому невеликий земснаряд за добу намиває від півтора до двох тисяч тонн піску. А їх десять! Вдумайтеся, щодоби 400 п'ятдесяти тонних залізничних вагонів з піском йде з річки. Тонна піску сьогодні коштує 50 гривень. Після нескладних арифметичних дій можна зрозуміти, що такий високорентабельний бізнес на загибелі річки спробують зберегти на самих верхніх рівнях. І тому, щоб припинити це варварське ставлення до найбільшої річці Європи, необхідний суспільний резонанс.

Прогулянка посередині Дніпра пішки стала реальністю!

Між мостом Метро і мостом Патона на середині річки стало настільки дрібно, що вже з води визирає клаптик піску

З берега і з мостів цей острівець навіть не видно, настільки він крихітний, але якщо підпливти до нього на човні, то на ньому можна навіть погуляти і позасмагати!

Цей острівець знаходиться приблизно в ста метрах від берега навпроти «тури». Ділянка річки поруч з ним розміром з баскетбольний майданчик заріс ліліями і водоростями. На цьому визирає з води клаптику піску дуже люблять сидіти чайки, їх там постійно топчеться кілька десятків, по ним острів можна впізнати з берега.

Якщо зупинити човен метрів за п'ятдесят від цього острівця, то пішки по воді можна дійти до нього. Дно там просто відмінне - пісок, ніякого мулу! Гуляти по воді заважає тільки сильна течія - все-таки середина річки! Блукаючи, бачиш, як поруч плаває дрібна риба ...

У заростях лілій і водоростей, якими обросли мілководдя, рибалки ловлять краснопера і карасів

Навколо острівця в радіусі 50 метрів глибина по коліно. Після прогулянки пішки по воді ми на крихітному острові. Навколо - сотні метрів води і відчуття дуже незвичні, відчуваєш себе мало не біблійним персонажем, який ходив по воді ...

З берега весільні картеж зупиняються біля пам'ятника творцям Києва, здивовано дивилися на людей гуляють посеред Дніпра ... Вже сьогодні на «нову землю» можна плисти на човні з шезлонгом і засмагати, а то і поставити стіл ...

- За кілька років сюди завдасть ще більше піску, тут почнуть рости кущі, а ще згодом і дерева, - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Рослини почнуть пускати коріння, і тоді тут буде накопичуватися дуже багато піску. Ось так і з'являються нові острови.

Повноцінний острів - лише через 10 років

Мілководді тут вже далеко не перший рік, так як від правого берега практично до фарватеру тягнуться струмененапрямлені дамби, споруджені ще в 1974 році.

- Раніше між цими чотирма дамбами було досить глибоко, але зараз ситуація змінилася. У цьому місці протягом гальмується, і опади осідають на дно, - розповідає глава Держекоінспекції Андрій Заїка - З кожним роком це місце міліє. Чи може там утворитися справжній повноцінний острів? Звичайно. Все залежить від того, скільки води пройде, скільки опадів в ній буде. Цього ніхто не зможе прорахувати. Але я думаю, що років десять для цього потрібно. Якщо будуть сильні паводки, то цей процес може прискоритися, так як в паводок посилюється перенесення зважених часток, тобто більше піску в паводок несе. Ось, наприклад, ще одна мілину, але зовсім іншого штибу, утворюється біля берега навпроти човна через те, що молодята кидають пляшки з-під шампанського в воду вже десятки років. Шар пляшок на дні досяг півтора метрів!

Глава Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко, вважає, що цей острів і мілину утворилися тому, що останні три десятиліття до Дніпра відносяться неналежно погано, його проблемами взагалі ні хто не займається.

Вода спала і з'явилася мілину

Недалеко від «нашого нового» острова, справа за течією, а також ближче до мосту метро теж є зарослі ліліями і навіть очеретами мілководдя. З води стирчать корчі, принесені паводком. Виглядає все це, м'яко кажучи, не дуже красиво. У тих, хто фотографуються біля «тури», все це «болото» потрапляє на фотографії ...

- Процес заростання водойми говорить про його старінні, - стверджує депутат, секретар Комісії з екополітики Київради Сергій Костюк. - Ми розглядали кілька пропозицій з розчищення цієї мілини на засіданні Комісії. Але рішення поки не прийнято. До таких речей необхідно підходити обережно, зважено - з природою не жартують. Почекаємо висновки вчених пояснюють причину події і на підставі нього приймемо рішення. Безсомненним є те, що давно пора навести порядок у видачі дозволів на гідронамиви. Така кількість всякого роду дозвільних та інших документів просто неможливо зібрати. Чиновник спеціально завів ситуацію в кут. Ось і спостерігаємо, що там, де робота земснарядів потрібна для річки, їх немає. А по затоках, де є на дні великі запаси піску, працюють земснаряди, при цьому, не маючи жодного документа. Сьогодні є можливість все це змінити і направити в цивілізоване русло. Державні структури запрошені брати участь в цій пресконференції посередині Дніпра оголосили про реформування роботи своїх відомств. І цей захід підштовхне їх до створення Програми відновлення Дніпра.

У «Плесо» кажуть, що чистити цю рослинність немає сенсу.

- Зараз рівень води дуже впав, тому ми спостерігаємо подібні обростання і цвітіння. - Але скоро рівень води підніметься і цього не буде видно. Тому немає сенсу порушувати підводний екосистему.

- Проблема сама собою не розсмокчеться. Буде видно цю мілину або її на якийсь період закриє піднялася вода, все одно вона нікуди не дінеться і ситуація буде тільки ускладнюватися - Тому глава Асоціації рибалок Олександр Чистяков пропонує інший варіант. - У нас є таке державне підприємство при Мінтрансі, як «Укрводшлях». В його обов'язки входить розчищення фарватеру Дніпра - це стратегічний транспортний шлях. Крім нього ні хто не має всього пакету дозвільних документів на днопоглиблювальні роботи на Дніпрі. У той же час десятки нелегальних земснарядів розривають на шматки річку, видобуваючи пісок, де їм заманеться. Необхідно розробити Програму з відновлення Дніпра, а для того, щоб визначити, хто цим буде займатися провести Конкурс серед організацій, що займаються дно поглиблювальних роботами і дати їм право з усіма необхідними для цього дозвільними документами на розчищення дійсно життєво важливих для Дніпра мелеющіх місць. Нарешті потрібно звернути увагу, в якому незадовільному стані знаходяться наші водні об'єкти. За останні двадцять років в нашій країні безслідно зникло більше 10 000 водних об'єктів ... Так, що далеко ходити, тільки в столиці з карти Києва зникло більше ста водойм! Країні і місту давно потрібна Нова Водна Політика. А державне підприємство «Укрводшлях», а так само інші спеціалізовані комерційні підприємства могли б приступити до розчищення ось таких місць, які нині схильне до заметів. Для цього потрібно чиновникам почати сумлінно виконувати покладені на них обов'язки, а так само залучати до своїх рішень науку. І тоді можливо Дніпро стане знову «безкрайніх і могутнім», яким його оспівали класики.