Наприкінці 2001 року у жовтні, з численними порушеннями було приватизовано та продано комунальнепідприємство побутового обслуговування Ремонтно-відстійний пункт № 1, по обслуговуванню та зберіганню плавзасобів громадського споживання. Звичайною мовою, майно, яке належало громаді Києва, було вкрадено.
Починаючи з цієї події обурена громада човнярів-киян кожен рік по теперішній час намагалася захистити свої порушенні права та повернути вкрадено майно у своє користування. Але це протистояння не було легким. Нові власники афілійовані з народним обранцем Нестером Шуфричем, постійно чинили немалий опір, як у судових інстанціях так й у владних кабінетах.
Не зважаючи на труднощі громадськість на прикінці 2014 року, після революції гідності, все ж отримала часткову перемогу. Вищий Адміністративний Суд України постановив скасувати результати конкурсу з продажу та приватизації комунального підприємства.
Залишилося за малим, скасувати договір купівлі-продажу цього майна.
Але ж  міська влада з дня прийняття рішення Вищим Адміністративним Судом України по теперішній час, не знайшла часу щоб довести цю справу до кінця і нарешті повернути вкрадено майно громаді.
Про перипетії судових баталій журнал вже інформував читача у статті: «Фонд державного майна України – за чи проти територіальної громади?»
https://korupcioner.in.ua/ua/blog/fond_derzhavnogo_majna_ukraini_za_chi_proti_teritorialnoi_gromadi/
Тільки після журналістського звернення Всеукраїнського журналу «Корупціонер в Україні», міська прокуратура звернулася до Господарського суду м. Києва 24 листопада 2017 року, с позовом щодо повернення майна громаді міста.