Законодавство → РОП1 → НАКАЗ МНС Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Н А К А З

Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ці Правила розроблені з метою попередження нещасних випадків на водних об'єктах України і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України, іноземців і осіб без громадянства.

1.2. Порядок користування водними об'єктами на всій території України визначається Водним кодексом України, а порядок попередження загибелі людей на водних об'єктах - цими Правилами, які розроблені відповідно до ст. 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" та Розпорядження Президента України від 14 липня 2001 року N 190/2001-рп "Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об'єктах".

1.3. Керівники підприємств, установ та організацій, які використовують водойми з виробничою, оздоровчою чи спортивною метою або для відпочинку громадян, несуть персональну відповідальність за охорону життя людей в межах закріпленої в установленому місцевими державними адміністраціями порядку ділянки водної поверхні чи прибережної частини моря, обладнують і утримують рятувальні пости, забезпечують їх приміщеннями та рятувальним майном відповідно до ст. 33 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби".

1.4. Умови використання водойм з вищевказаною метою погоджуються відповідно до законодавства України з територіальною санітарно-епідеміологічною станцією, з територіальними підрозділами Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної службиа на водних об'єктах України МНС (далі - ДСАРСВО) Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а в контрольованих прикордонних районах - і Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба).

У разі якщо місце масового відпочинку передається в оренду підприємствам, установам, організаціям або фізичним особам, орендар виконує вимоги цих Правил.

( Підпункт 1.4 доповнено абзацом згідно з Наказом МНС N 136 від 24.02.2009 )( Підпункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 )

1.5. За узгодженням з районними і міськими держадміністраціями з метою охорони життя і здоров'я громадян установлюються на водоймах окремі зони катання на човнах і катерах, занять водними видами спорту, будівництва водозабірних споруд, напування худоби, заборони купання та ін.

1.6. Проведення на водоймах змагань, свят, регат маломірних суден дозволяється в місцях, визначених районними чи міськими державними адміністраціями, а у контрольованих прикордонних районах на внутрішніх водоймах і в прибережних морських районах - з урахуванням Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року N 1147 та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 N 1199 "Про контрольовані прикордонні райони".

( Підпункт 1.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004, Наказом МНС N 136 від 24.02.2009 )

1.7. Місцевими державними адміністраціями разом з відповідними підрозділами Держприкордонслужби у межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району визначаються місця масового відпочинку населення та місця для купання і рибальства, а також встановлюється порядок їх обладнання і використання.

( Підпункт 1.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19 від 16.08.2004 )

1.8. При проведенні екскурсій, колективних виїздів на відпочинок та інших масових заходів на водоймах керівники підприємств, установ та організацій, що організовують такі екскурсії та виїзди, призначають наказом осіб, які відповідають за безпеку людей на воді, громадський порядок та охорону навколишнього середовища.

1.9. Структурний підрозділ ДСАРСВО, на який покладено виконання профілактично-наглядових функцій щодо безпеки на водних об'єктах, здійснює нагляд за роботою державних, приватних і громадських організацій з охорони життя людей на воді.

Відповідно до Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 N 264 (зі змінами), до місць масового відпочинку населення належать земельні ділянки з прилеглим водним простором, призначені для організованого відпочинку населення на прибережних захисних смугах водних об'єктів або островах, та водні об'єкти, на яких розташовані засоби розваг і атракціони, а також місця для занять водними видами спорту та місця любительського і спортивного рибальства у зимовий період.

( Підпункт 1.9 доповнено абзацом другим згідно з Наказом МНС N 136 від 24.02.2009 )

У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

оздоровчі заклади - санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, турбази, дитячі оздоровчі центри як сезонні, так і постійно діючі тощо;

( Абзац п'ятий підпункту 1.9 виключено на підставі Наказу МНС N 136 від 24.02.2009 )

база-стоянка маломірних плавзасобів - спеціально обладнане місце базування маломірних плавзасобів (яхт-клуби, причали рибалок-аматорів, станції прокату човнів, водних велосипедів тощо);

маломірні плавзасоби - найбільшу групу маломірних плавзасобів, тобто плавзасобів довжиною менше 7 м, становлять різні плавзасоби для прогулянок і спортивні плавзасоби (моторні катери і човни, гребні човни тощо), невеликі плавзасоби риболовецьких, лісосплавних і інших організацій; крім того, до них належать деякі плавзасоби службово-допоміжного, транспортного і технічного флоту (рейдові, роз'їзні тощо) довжиною менше 7 м.

засоби розваг на воді - усі пристрої ( у тому числі водні мотоцикли, моторні гідродельтаплани), основні характеристики яких не перевищують параметрів: габаритні розміри L x B x H (1,5 куб. м); площа вітрил не більше 7 кв. м; замкнутий повітряний об'єм підтримування на плаву не більше 300 л; при довжині не більше 1,2 м; мають район плавання, виключаючи плавання при наявності спеціального дозволу на плавання (наприклад, водні мотоцикли), не далі 300 м від узбережжя;

загальне водокористування - безкоштовне використання водних об'єктів для задоволення потреб населення (купання, плавання на прогулянкових і спортивних суднах, аматорське і спортивне рибальство);

рятувальний пост - структурний відомчий підрозділ підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що постійно, сезонно чи тимчасово вирішує завдання охорони життя людей на певному водному об'єкті (пляжі);

мобільна аварійно-рятувальна група - мобільний структурний підрозділ державної, комунальної аварійно-рятувальної служби або приватних підприємств, установ та організацій, що вирішує завдання пошуку і підняття потерпілих на водних об'єктах і має змогу дістатися місця події на плавзасобах чи автомобільному транспорті в найкоротші терміни;

( Абзац десятий підпункту 1.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом МНС N 136 від 24.02.2009 )

водні об'єкти - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту, де зосереджуються води (озера, річки, моря, водосховища, канали тощо);

комплект спорядження N 1 - спорядження плавця-пірнальника, яке сладається з дихальної трубки, маски та ластів;

комплект спорядження N 2 - спорядження підводного плавця, яке сладається з акваланга, маски та ластів;

пляж - призначена для масового купання людей ділянка акваторії з прилеглою до неї ділянкою берегової території (довжиною 600-1200 м, шириною 50);

зона дії рятувального поста - ділянка узбережжя та прилеглої до неї акваторії, на якій розміщений рятувальний пост і веде постійне зорове спостереження у своїй зоні відповідальності з метою своєчасного виявлення людей, що терплять лихо, та надання їм допомоги;

зона відповідальності рятувального поста - ділянка водної акваторії в установлених межах до 300 м уздовж узбережжя та 50 м на відстані від берега, на якій забезпечується своєчасне виявлення людей, що терплять лихо, та надання їм допомоги;

охорона життя людей на водних об'єктах - комплекс заходів, наведених у цих Правилах, та інших, спрямованих на запобігання загибелі людей на водних об'єктах під час відпочинку на воді, переправ через водні перешкоди, промислової та аматорської рибалки як улітку, так і взимку;

паспорт пляжу (далі - Паспорт) - документ, який визначає придатність пляжу до експлуатації.

 

 

 

7. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ГРОМАДЯНАМИ САМОХІДНИМИ І НЕСАМОХІДНИМИ ПЛАВЗАСОБАМИ ТА ВІТРИЛЬНИКАМИ

7.1. Самохідні і несамохідні плавзасоби, які належать підприємствам, установам та організаціям, повинні бути приписаними до човнових станцій (баз), пунктів (баз) прокату тощо.

7.2. На кожній човновій станції (базі), пункті (базі) прокату і стоянки суден має бути обладнаний і діяти рятувальний пост з постійним чергуванням осіб, які здійснюють контроль за безпечним користуванням громадянами плавзасобами. Чергові повинні вміти надавати допомогу потерпілим на воді. Експлуатація човнових станцій (баз), пунктів (баз) прокату та стоянки суден без рятувального поста забороняється.

7.3. На човнових станціях (базах), пунктах (базах) прокату і стоянки суден на помітних місцях повинні бути вивішені витяги з цих Правил, правила користування плавзасобами, схема кордонів плавання плавзасобів на конкретних акваторіях чи в конкретному районі, плакати витягів з цих Правил щодо поведінки на воді, перелік телефонних номерів аварійно-рятувальної служби, швидкої допомоги, міліції.

7.4. Усі самохідні і несамохідні плавзасоби повинні бути зареєстровані встановленим законодавством України порядком, щороку проходити технічний огляд на предмет придатності їх до експлуатації.

Експлуатація незареєстрованих плавзасобів і тих, що не пройшли технічний огляд, забороняється.

На обох бортах у носовій частині самохідних і несамохідних плавзасобів повинні бути нанесені контрастною фарбою державні номери, а на кормовій частині судна - назва бази відпочинку, човнової станції, бази прокату або стоянки, до якої приписаний плавзасіб.

Самохідні і несамохідні плавзасоби спецслужб (крім державних номерів) повинні мати на бортах відповідні написи і нести прапор (вимпел) служби.

На кожному маломірному плавзасобі на внутрішньому боці бортів і на транцевій дошці ( у кормовій частині) має бути напис про пасажиромісткість плавзасобу.

7.5. Маломірні самохідні і несамохідні плавзасоби та вітрильники під час експлуатації повинні мати на борту комплект весел, кочети, рятувальні, водовідливні та протипожежні засоби у відповідності до норм, зазначених у судових квитках.

Мінімальна кількість рятувальних засобів на будь-якому маломірному плавзасобі має бути такою: рятувальні нагрудники (жилети) - на кількість осіб, які перебувають у плавзасобі; рятувальні круги із плаваючою линвою 15 м із розрахунку 1 круг на 4 особи, але не менше одного на плавзасіб.

( Підпункт 7.5 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій N 19від 16.08.2004 )

7.6. При користуванні громадянами самохідними, несамохідними плавзасобами та вітрильниками забороняється:

завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;

заходити на плавзасобах в акваторії, відведені для купання;

плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей;

підходити до інших (не малих і не маломірних) плавзасобів, що рухаються, і перетинати їх курс на небезпечній відстані (менше 500 м);

порушувати правила розходження плавзасобів;

пірнати з плавзасобів;

брати на плавзасоби дітей віком до 7 років;

видавати на прокат плавзасоби і кататись на них дітям до 16 років без супроводу дорослих;

розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами в стані сп'яніння;

сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу;

використовувати рятувальні засоби не за призначенням;

користуватись плавзасобами особам, які не вміють плавати;

віддалятись від берега на відстань, більшу, ніж указано в судовому квитку;

купатись з борту плавзасобу, переходити під час руху з плавзасобу на плавзасіб, з місця на місце в плавзасобі.

7.7. Громадяни, які користуються плавзасобами, зобов'язані надавати допомогу людям, які потерпають на воді.

7.8. До користування моторними човнами і вітрильниками допускаються особи, які мають відповідні документи на право керування цими плавзасобами. Забороняється керувати моторними плавзасобами особам, які не мають на це права.

7.9. Під час проведення тренувань, змагань чи інших заходів на воді відповідальність за забезпечення безпеки плавання плавзасобів і безпеку учасників покладається на керівника підприємства, установи чи організації, яка здійснює цей захід.